Як пережити самоізоляцію: поради психологів
Під час будь-якої епідемії люди зазвичай відчувають стрес і тривогу. Психологи стверджують — невизначеність майбутнього, страх підхопити хворобу та залишитися без грошей все дужче пригнічують емоційний стан та імунітет людей. Паніка, кажуть експерти, це вірус, який нині заразив більше людей, ніж Covid-19.
Новини про коронавірус лунають цілодобово і ледь не з кожної праски. І здебільшого вони мають негативне забарвлення. Українцям говорять про нестачу препаратів та медперсоналу. Відсутність необхідної техніки та засобів захисту. А місцева влада замість того, щоб вирішувати ці питання, готує місця на кладовищі.
Психологиня Оксана Холод каже, внаслідок інформаційної атаки з усіх боків здоровий глузд в українців «вимикається». У неї та її колег роботи стало в рази більше. Нервують люди через невизначеність, різку зміну звичного розкладу життя, страх за здоров’я і через економічні негаразди, які невпинно насуваються.
За соціологічними опитуваннями, більше половини респондентів стверджують, що ледь нашкребуть грошей, аби прожити місяць в умовах безробіття.
Крім проблем зовні на людей чатує небезпека й вдома. В ООН заявляють, за час пандемії шаленими темпами зростає кількість побутового насилля. У Франції кількість звернень у поліцію через домашнє насилля збільшилася на третину. Майже така сама ситуація і в інших країнах, які застосували жорсткий карантин. У Китаї кількість розлучень зросла на 20%.
«У деяких країнах кількість жінок, які звертаються в служби підтримки, збільшилася вдвічі. Водночас медики та поліцейські служби перевантажені, там не вистачає персоналу. Робота місцевих служб підтримки паралізована, їм не вистачає коштів. Деякі притулки для жертв насилля закрити або переповнені», — зазначив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.
В Україні, зокрема у Дніпрі, за словами поліцейських, ситуація поки стабільна. Викликів більше не стало, проте й карантин не надто суворий, адже українці мають змогу виходити зі своїх помешкань. Тим не менше, режим спілкування 24 на 7 дається взнаки.
«Бо це адаптація. Ви можете не знати режим одне одного, або те, як бореться ваша близька людина з власною тривогою. І ви можете відпрацьовувати нові правила разом», — пояснює керівниця структурного підрозділу психологів «Форпост HELP» Юлія Гончар.
