Сімейний Лікар

«Правління Національного банку минулого тижня прийняло рішення про підвищення облікової ставки НБУ на 0,5% до 6,5% річних», - Голова Ради НБУ Богдан Данилишин

«Правління Національного банку минулого тижня прийняло рішення про підвищення облікової ставки НБУ на 0,5% до 6,5% річних», - Голова Ради НБУ Богдан Данилишин
6107 ПЕРЕГЛЯДІВ

Особистий експертний Прес-дайджест Голови Ради НБУ Богдана Михайловича Данилишина щодо ситуації в економіці та на фінансових ринках

Економічна ситуація

Споживча інфляція у лютому становила 1,0%, очікувано прискорившись у річному вимірі до 7,5% (у січні 2020 року становила 0,2% за місяць). Основний вплив на зростання цін продовжують здійснювати немонетарні чинники: підвищення цін на продовольчі та підакцизні (алкогольні напої та тютюнові вироби) товари фактично й забезпечило 1,0 в.п. зростання загального індексу споживчих цін. Натомість підвищення цін на паливо та мастила (на 7,3%, внесок у зростання ІСЦ – 0,2 в.п.) через зростання світових цін на нафту (за місяць – на 9%, з початку року – на 32%) було значною мірою компенсоване зниженням цін на природний газ (на 6,6% за місяць. внесок в ІСЦ „-”0,14 в.п.) в результаті як зниження світових цін (за місяць на 8%), так і рішення Уряду про впровадження тимчасових заходів із державного регулювання ринку природного газу.

Зростання базової інфляції, яка відображає вплив факторів попиту у січні становило 0,5% (за плинний рік – 5,3%), що лише незначно вище, порівняно із січнем (0,3%). При цьому, ціни на безпосередньо залежні від рівня попиту в економіці товари і послуги залишалися близькими до минулорічних, або навіть нижчими (транспортні послуги +3,0%, відпочинок і культура +1,9%, ресторани та готелі +3,7%, одяг і взуття – „-”4,9%).

З огляду на прогнозоване прискорення інфляції Правління Національного банку минулого тижня прийняло рішення про підвищення облікової ставки НБУ на 0,5% до 6,5% річних. Ураховуючи немонетарний характер ключових чинників інфляції, а також відповідність поточних тенденцій інфляції прогнозній траєкторії НБУ, на мою думку, таке рішення Правління матиме обмежений вплив на інфляційні процеси в державі. Враховуючи те, що за прогнозом Національного банку, інфляція повернеться в цільовий діапазон у першому півріччі 2022 року, Правління Національного банку при прийнятті рішень щодо ключової ставки має керуватися принципами гнучкого інфляційного таргетування, визначеного Основними засадами грошово-кредитної політики на 2021 рік, які допускають тимчасове відхилення інфляції від цілі, якщо це не перешкоджатиме її поверненню до цільового діапазону на прийнятному горизонті політики.

Виробництво будівельної продукції у січні 2021 року знизилося на 12,9% у річному вимірі та на 14,6% порівняно з груднем 2020 року (сезонно скориговано). Зниження обсягів будівництва спостерігалося за усіма регіонами (крім Сумської, Харківської та Хмельницької областей), що свідчить про системність негативних явищ у будівництві. За видами будівельної продукції найбільше знизилися житлове будівництво та будівництво інженерних споруд (передусім, у сфері транспорту).

На фоні зниження обсягів будівництва нових об’єктів (зокрема, у сфері житлових будівель) зростання цін у будівництві прискорюється: річна зміна цін у січні 2021 року становила 10,1% (порівняно з 9,6% у грудні та 1,5% у січні 2020 р.). Такі тенденції обумовлюють негативні оцінки підприємств будівної галузі щодо майбутніх перспектив (за опитуванням Національного банку у лютому становили 35,3 пункти за рівноважного значення 50 пунктів) як в контексті подальшого скорочення обсягів будівництва, так і підвищення вартості послуг підрядників, сировини та матеріалів. В умовах низького сукупного попиту в економіці це обмежує підприємства будівництва в можливостях підвищення цін на власну продукцію для збереження поточних обсягів виробництва.

Очікування промислових підприємств щодо зміни обсягу виробництва продукції на наступні три місяці, за опитуванням Держстату, в цілому незначно покращились, проте засвідчили про поглиблення міжгалузевих диспропорцій: погіршення очікувань спостерігалося переважно у галузях, орієнтованих на внутрішній ринок: текстильному виробництві, обробленні деревини, виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення, постачанні електроенергії та газу. Це підтверджує необхідність системної державної підтримки галузей промисловості, спрямованих на внутрішній ринок, що забезпечить збалансований економічний розвиток та підтримку зайнятості.

Бюджетна сфера

На аукціоні Міністерства фінансів із розміщення ОВДП, який відбувся 9.03.2021, до державного бюджету через гривневі інструменти було залучено 5,2 млрд. гривень (з початку березня – 12,2 млрд. гривень). Середньозважені ставки 1- та 1,5-річних ОВДП, за якими було залучено 3,2 млрд. гривень, було знижено порівняно із попереднім розміщенням на 5 та 8 базисних пунктів відповідно; по 2- та 3-річних ОВДП ставки були незмінними. Зниженню доходності державних запозичень на 1,5-річні ОВДП сприяв високий попит, який перевищив обсяг фактичного розміщення у 2,5 рази. Натомість по 2- та 3-річним державним цінними паперам попит був задоволений практично у повному обсязі.

Частка нерезидентів у структурі власників ОВДП залишається незмінною на рівні 10%, що свідчить про привабливість цінових умов на цьому ринку для міжнародних інвесторів. Разом з тим, зниження вартості державних цінних паперів розвинених країн (передусім, США), що призвело до зростання доходності по ним, створює ризик відпливу капіталу з ринків, що розвиваються, який вже був частково реалізований минулого тижня, коли вперше із жовтня 2020 року був зафіксований відплив капіталу з ринків, що розвиваються.

Погіршення кон’юнктури міжнародних фінансових ринків разом із підвищенням облікової ставки НБУ можуть посилити тиск на зростання вартості державних запозичень в Україні. Це, в свою чергу, обмежуватиме можливості Уряду з виконання плану державних запозичень з метою фінансування у повному обсязі видаткової частини державного бюджету та підтримки національної економіки. Нагадаю, що за результатами січня-лютого 2021 року обсяг державних запозичень становив лише 68,6% від запланованого, що стримувало видатки за загальним фондом Державного бюджету, які були здійснені в обсязі 90,7% від розпису звітного періоду.

Валютний ринок

На міжбанківському валютному ринку продовжувало спостерігатися близьке до рівноважного співвідношення попиту та пропозиції іноземної валюти з боку клієнтів банків, що обумовило укріплення курсу гривні до долару США на 0,9% за тиждень. Інтервенції НБУ з купівлі іноземної валюти становили за тиждень 20 млн. доларів США, з початку року – 240 млн. доларів США. Обсяг міжнародних резервів НБУ на 05.03.2021 становив 28,3 млрд. доларів США, кошти Уряду в іноземній валюті – 1,4 млрд. доларів США.

Фінансовий сектор

Банківська система продовжує характеризуватись структурним надлишком ліквідності. За рахунок скорочення обсягу коштів на кореспондентських рахунках банків (до 45,2 млрд. гривень) суттєво збільшились вкладення банків у депозитні сертифікати НБУ (до 145,6 млрд. гривень, з яких 109,6 млрд. гривень – на строк до 7 днів). Міжбанківські ставки овернайт за операціями в гривні після рішення про підвищення облікової ставки підвищилися до нової нижньої межі діапазону операційних ставок НБУ (5,5%).

Кількість наданих банками кредитів в рамках Державної програми „Доступні кредити 5-7-9%” минулого тижня перевищила 10 тис., а їх загальний обсяг зріс до 24 млрд. гривень (+1,4 млрд. гривень за тиждень). Левову частку (742 млн. гривень) кредитів банків минулого тижня сформували антикризові кредити на поповнення обігових коштів, частка яких у загальному обсязі кредитів за програмою досягла 28%. Кредити на рефінансування попередньо отриманих позик зросли за тиждень на 450 млн. гривень (до 12,9 млрд. гривень), інвестиційних кредитів – на 180 млн. гривень (до 4,3 млрд. гривень).

Після зростання готівки в обігу в середньому за 2020 рік на 23%, її обсяг з початку 2021 року знизився на 1,1 млрд. гривень до 559,6 млрд. гривень (з них 44,6 млрд. гривень – у касах банків, 515,0 млрд. гривень – поза банками). При цьому, частка готівки в структурі грошової маси М3 залишається найнижчою за останні 5 років (27,2% в середньому за 2020 рік). Факторами приросту готівки в 2020 р. були завбачливість економічних агентів на тлі невизначеності та зниження мобільності під час карантинних обмежень, процеси конвертації наявних валютних заощаджень (включаючи зменшення строкових валютних депозитів) на потреби споживання, а також збільшення потреб у гривні для обслуговування потреб товарообороту у зв’язку з девальвацією національної валюти.

Голова Ради НБУ Богдан Михайлович Данилишин

Теги: Голова Ради НБУ,Богдан Михайлович Данилишин,Економічна ситуація,ВВП ,Валютний ринок,Данилишин НБУ,Економіка,фінансовий ринок ,Богдан Данилишин,Данилишин,Богдан Данилишин Википедия, Богдан Михайлович Данилишин,Голова Ради НБУ Данилишин Богдан Михайлович, Голова Ради НБУ Богдан Данилишин ,Богдан Данилишин рада НБУ,Рада НБУ,Нацбанк,Нацбанк Украины,Украина,Україна,Нацбанк України, Національний банк України,Національний банк,Национальный банк,Национальный банк Украины,НБУ,Экономика,ОВДП,Голова Ради Національного банку України Богдан Михайлович Данилишин,Держстат,США,Європа,ОВДП ,Голова Ради НБУ Богдан Данилишин,Голова Ради НБУ ,Богдан Динилишин Википедия,Динилишин,Банки України, Данилишин Богдан Михайлович, Богдан Данилишин,економіка України, академік НАН України Богдан Данилишин ,МВФ,ДАНИЛИШИН,Печерський районний суд міста Києва,Дмитро Сологуб,Сологуб,Банки,Політика ,One Voice Policy ,Гонтарева,Рожкова,Рожкова Катерина,фінанси,ВВП України ,ВВП,Девальвація гривні ,бізнес,економіка України ,мікрокредити,кредити, курс валют ,валюта ,депозити,Голова ради НБУ Богдан Данилишин ,НБУ , Верховна Рада,Державний бюджет України,Богдан Данилишин НБУ,.Нацбанк ,ліквідність,бюджет,LCR, Міністерство фінансів,Міністерство фінансів України,COVID-19,АТ "ОЩАДБАНК",Ощадбанк,Академік НАН України Богдан Данилишин,Академік НАН України Данилишин, Державний бюджет України,Міністерство фінансів,МВФ , Нацбанк
Автор: wikibazacom

©2020 doktorfamily

Мої відео