Сімейний Лікар

Зміни до земельного законодавства обговорили у Чернігові

Зміни до земельного законодавства обговорили у Чернігові
172044 ПЕРЕГЛЯДІВ

Останнім часом, в умовах відкриття ринку землі, земельне законодавство зазнає суттєвих змін. Щоб бути в курсі цих змін самим, а також надати методичну допомогу представникам місцевих громад, надавачам правової допомоги та громадським активістам Чернігівщини, Чернігівський громадський комітет захисту прав людини спільно з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області провели навчальний захід у форматі круглого столу на тему: «Вирішення проблемних питань у сфері захисту прав землевласників та землекористувачів в місцевих громадах».

Під час вступного слова Ірина Протченко наголосила, що участь у даному заході є унікальною можливості отримати відповіді на питання та роз’яснення змін законодавства від експерта, який не тільки має досвід практичного застосування цих норм, але й має досвід розробки пропозицій змін до законодавства.

В якості експерта даного заходу було запрошено начальника управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Ігоря Пузана.

Під час вступного слова, керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталія Кулікова презентувала проект «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні», який наразі реалізується в Чернігівській області за підтримки Human Rights House Foundation.

Під час свого виступу Ігор Пузан акцентував увагу присутніх на змінах, що були внесені Законом України №1423-IX від 28.04.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». Відповідно до прикінцевих та перехідних положень цього Закону, він набирає законної сили з дня, наступного за його публікацією крім деяких його пунктів, які набирають законної сили через три, шість та дванадцять місяців з дня його публікації.

Окрім цього, цим Законом визнано такими, що втратили чинність Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації», який діяв з метою дослідження, перевірки, аналізу та оцінки об’єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим нормам і правилам, а також підготовки обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об’єктів експертизи та Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю». Цей Закон визначав фінансові засади щодо реалізації громадянами України прав власності на землю відповідно до статті 14 Конституції України.

Всього даним Законом було внесені зміни до 34 нормативно-правових актів. Під час свого виступу Ігор Пузан зупинився на розгляді найбільш актуальних змін, що стосуються:

Розпорядження землями за межами населених пунктів

Розділ 10 Перехідних положень ЗКУ доповнений пунктом 24, що передбачає, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

1. що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

2. оборони;

3. природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об’єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

4. зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

5. будівлями, спорудами, іншими об’єктами нерухомого майна державної власності;

6. під об’єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

7. визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов’язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Зміни до порядку безоплатної приватизації земельних ділянок

В новій редакції даної статті передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України “Про землеустрій” технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

А відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

Варто зазначити, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки більше не потребують погоджень в порядку, що був встановлений статтею 186-1 ЗКУ.

Статтю 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було доповнено наступним абзацом:

“Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради”.

Гарантії захисту прав замовників топографо-геодезичних і картографічних робіт та третіх осіб

Відповідальність виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт загальнодержавного призначення перед замовниками таких робіт та третіми особами за шкоду, яку може бути заподіяно внаслідок необережності, недогляду чи професійних помилок, допущених під час виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт, підлягає обов’язковому страхуванню згідно із Законом України “Про страхування”.

Страховим випадком є заподіяння замовнику або третій особі шкоди внаслідок виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт загальнодержавного призначення.

Страхова сума встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншою за 1 тисячу мінімальних розмірів заробітної плати.

Максимальний розмір страхового тарифу з розрахунку на один рік страхування становить:

0,3 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування не передбачено встановлення франшизи;

0,1 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування передбачено встановлення франшизи.

Розмір франшизи (частини збитків, що не відшкодовується страховиком) визначається за згодою сторін у договорі обов’язкового страхування, але не може перевищувати 5 відсотків розміру страхової суми.

У разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі заподіяної замовнику та/або третій особі майнової шкоди, визначеному судовим рішенням, що набрало законної сили, або письмовою вимогою (претензією) замовника та/або третьої особи, визнаною страхувальником та погодженою страховиком.

Страхове відшкодування здійснюється страховиком відповідно до договору обов’язкового страхування на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) замовника та/або третьої особи”.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області в рамках реалізації проекту «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні» за підтримки Human Rights House Foundation та Європейського Союзу.

©2020 doktorfamily

Мої відео